Що далі? (Укр)

Результати оголошено, битви починаються. Мій голос не був покладений на вівтар перемоги цього разу. Справа навіть не в логістиці, хоча задля того, щоб проголосувати мені потрібно було б подорожувати 500 км в одну сторону, проігнорувати марафон, який був дуже важливим для Данка (про нього буде окрема історія), і запізнитися на конференцію консерваторів. Це не те що спокійно пройтись до будинку культури фабрики «Роза» на сусідній вулиці.

Я надала перевагу зрілій політиці. Ще й тому, що не зовсім визначилася за кого голосувати. А подорожувати 1000 км задля того, щоб поставити галочку напроти «проти всіх» - це занадто навіть для мого іноді екстремального патріотизму. Тому після довгого спортивного дня я сіла на поїзд до Блекпулу і отримувала регулярні «новини з фронту» по мобілці сидячи на різноманітних «fringe events», тобто заходах, які проходять на периферії програми річної конференції Tory . Скажу лише, що у стратегічній довгостроковій перспективі це матимедля мене набагато більше значення, аніж голосування вп’яте за тих самих персонажів за останні три роки. Щось мені підказує, що нова нагода вкинути бюллетень до урни не забариться.

Мені дуже шкода, що ми втратили більшість ентузіазму і реформаторського напору десь між січнем 2005 і вереснем 2007. Мені також шкода дивитись на безкінечні перефарбування і перейменування речей в залежності від сьогоденних потреб людей «Х». Мені набридло загадувати в якому таборі завтра опиниться та чи інша фігура – цинізму наших політиканів немає меж. Однак жевріє надія, що цей бурний гірський потік потроху переросте у спокійне русло зрілої рівнинної ріки. Ми будемо точно знати які фундаментальні принципи і непорушні цінності сповідує та чи інша партія, незалежно від суми грошей на банківському рахунку її лідера. Ми зможемо передбачити її наступні кроки і прослідкувати за виконанням передвиборчих маніфестів (або програм), які у свою чергу складатимуться не лише із куцих економічних слоганів, але й із серйозних суспільних і гуманітарних тез.

Я сподіваюся цей день наступить ще тоді, коли мені не обридне політика. Я також сподіваюся, що мої екскурси у глибини британської політики допоможуть мені краще зрозуміти «механіку» партійного будівництва і використати це на благо нашої справи. Все ж таки я екстремальна патріотка!